Стратегічний план розвитку Волоківської громади на 2014-2027 рок
Стратегія розвитку
Волоківської територіальної громади
на 2024-2027 роки
с. Волока 2024 р.
Вітальне слово голови Волоківської ТГ Валентина ГЛОПІНИ
Шановна громадо !
Ми амбітна та цілеспрямована громада, яка рушає своїм шляхом – шляхом змін на краще для кожного з нас та всієї громади в цілому. Наше головне завдання – зробити життя в громаді таким, щоб тут хотілося жити, працювати та відпочивати, а молодь, яка виїхала у великі міста, захотіла повернутися додому.
Я переконаний, що патріотизм починається з рідної оселі, рідної вулиці, рідного села, тобто нашої з вами громади. А громада – це люди, які хочуть нормально жити: працювати та отримувати достойну зарплату, водити дітей до гарного дитсадка, навчати в сучасній школі, отримувати якісну медичну допомогу, цікаво відпочивати. Чи реально це? Реально! Це наше майбутнє! Саме таким ми його бачимо, саме таким ми його маємо зробити.
Щоб усі наші кроки до цієї мети були правильними та виваженими, ми розробили план розвитку нашої громади на 6 років - «Стратегію розвитку 2027». Це план розвитку для всієї громади - тому мають бути взяті до уваги інтереси кожного мешканця населених пунктів, які входять до нашої громади.
Наразі це ще проєкт. У його основі – результати проведених обговорень спільного бачення розвитку громади. Ми разом маємо ще раз зважити всі наші «плюси» та «мінуси» та визначити, що маємо розвивати і будувати, та яких недоліків варто позбутися. Після затвердження цей документ стане чітким планом наших дій, запорукою успіху нашої громади.
Розробка стратегії проходить при допомозі зовнішньої експертної підтримки, а також за участю депутатів, представників місцевих підприємств, активістів та фахівців органів місцевого самоврядування. Вдячний усім, хто долучався до підготовки цього важливого документу. Не варто також забувати, що Стратегія – «живий документ», до якого можна (навіть потрібно) вносити зміни, що виникають в результаті розвитку суспільства, економічної та політичної ситуації в країні, а це означає, що кожен небайдужий житель громади може й надалі пропонуати свої ідеї подальшого руху нашої громади, бо саме активні мешканці – рушійна сила нашого розвитку.
Лише сформувавши спільне бачення майбутнього громади, долучивши переважну кількість мешканців до його реалізації, ми зможемо досягти бажаних результатів. Сподіваюсь, що в душі кожного жителі Волоківської громади проросте зерно віри у самодостатню та потужну громаду! Запорука нашого успіху – співпраця місцевої влади, бізнесу та громадян, які завдяки Стратегії розвитку зможуть скоординувати свою діяльність задля сталого розвитку нашої громади.
А розвивати нам є що, адже у нас для цього є всі ресурси: по-перше, це розумні та працьовиті жителі, вдале логістичне розташування, родючі землі та ліси, а також приголомшливі куточки незайманої природи, що може дати змогу розвивати громаду в напрямку туристичного бізнесу, а стратегія дозволить нам вдало ці ресурси використати.
Досягнення всього запланованого залежить тільки від нас самих, від ініціативності та ентузіазму кожного жителя громади. Маленькими, але впевненими кроками будемо рухатися до поставленої мети.
Бажаю всім наполегливості в зміцненні громади та наснаги в її соціально-економічному розвитку.
Голова Волківської ТГ Валентин ГЛОПІНА
ЗМІСТ
4 |
|
7 |
|
Методологія та опис процесу роботи |
14 |
SWOT-аналіз |
15 |
Візія / Бачення |
17 |
Ключові принципи реалізації стратегії |
18 |
Пріоритети розвитку |
22 |
Стратегічна ціль 1 |
22 |
Стратегічна ціль 2 |
24 |
Стратегічна ціль 3 |
26 |
Стратегічна ціль 4 |
27 |
Стратегічна ціль 5 |
29 |
План реалізації стратегії |
32 |
Система управління, моніторингу та оновлення стратегії
|
34 |
Заключні положення. Відповідність стратегії |
36 |
Додатки |
36 |
ВСТУП
Сьогодні кожна громада зіштовхується з вибором – вирішувати лише оперативні завдання або думати на рік, п’ять чи десять років наперед. Досвід успішних європейських та українських міст показав, що без чіткого плану дій гармонійний, збалансований та якісний розвиток не можливий. Громада потребує стратегії розвитку, щоб уникнути хаосу, який часто є вигідним для певних зацікавлених кіл, але аж ніяк не в інтересах громади.
Стратегія – це структурований набір заходів, спрямований на досягнення конкретної мети та є основою розвитку громади!
Стратегія розвитку громади – це дороговказ для громади та інструкція, щодо використання всіх наявних ресурсів (природних, людських, фінансових та інших) з метою досягнення бажаного результату та підвищення рівня життя всіх мешканців.
Надзвичайно важливим є відображення в стратегії розвитку інтересів усіх суб’єктів громади (населених пунктів) відповідно до їхніх специфічних цілей та потреб.
Стратегія розвитку Волоківської територіальної громади до 2027 року сформована на основі вивчення існуючих стратегічних документів громади, проведеного SWOT-аналізу, зустрічей-обговорень з мешканцями громади, проведення анкетування мешканців громади та бізнесу, з метою визначення стратегічних пріоритетів громади та бачення її розвитку.
Стратегія є робочим документом, використання якого має на меті допомогти мешканцям громади зрозуміти, що відбудеться в їхніх населених пунктах протягом наступних 6 років, на що звернути увагу, та що «болить» громаді сьогодні.
Ключові принципи, які були закладені в Стратегію розвитку Волоківської сілської територіальної громади до 2027 року:
- сталість – інтеграція економічних, соціальних, екологічних аспектів, питань стратегічного планування та прийняття рішень;
- прозорість – основа для зрозумілої сукупності дій (заходів), які можуть бути застосовані при формуванні бюджетів, прийнятті рішень на місцях, укладанні контрактів та наданні послуг;
- залученість (партисипація) –ефективні процедури залучення громадян сприятимуть легітимності політики та прийнятті рішень, створюючи відчуття локальної приналежності та забезпечуючи врахування прав громадян;
- співпраця – горизонтальна та вертикальна, між різними рівнями державного і місцевого управління, секторами, установами.
Збалансований розвиток будь-якої громади починається з визначення напрямків розвитку, пріоритетів та першочергових дій, які протягом наступних років дозволять громаді стати сталою, економічно розвиненою та самодостатньою.
Волоківська сільська територіальна громада сьогодні розглядається як перспективна частина Чернівецької області. Значні переваги для громади створює зручне географічне розташування на міжнародному автошляху. Основними викликами для Волоківської сільської територіальної громади на період до 2027 року стануть пошуки можливостей для ефективного використання її внутрішнього потенціалу – як з точки зору зовнішніх інвесторів, так і людського фактору особливо щодо використання агропромислового потенціалу її логістичних та туристичних переваг.
Стратегія є концептуальним документом із зазначенням пріоритетів та точок росту громади. Цей документ є основою для більш детальних планів і проєктів, передбачає залучення і співпрацю представників органів місцевого самоврядування, місцевого бізнесу та громадян. Стратегія – це «живий» документ, який буде розвиватися, змінюватися та адаптуватися, беручи до уваги нові обставини та враховуючи нові виклики.
Таке планування має важливі переваги, зокрема:
- є стійкішим, бо, за умови дотримання методики, є менш залежним від зміни управлінських команд;
- дозволяє використовувати наявні ресурси для розвитку націлено, тобто з більшою користю;
- сприяє відходу працівників виконавчих органів ради від шаблонного мислення та стимулює новаторські підходи;
- згуртовує громаду навколо цілей її розвитку та сприяє її самоусвідомленню;
- забезпечує умови для доступу громади до позичкових ресурсів та ґрантів.
Затверджена радою стратегія буде слугувати основою для формування та реалізації щорічних планів соціально-економічного розвитку громади, а фінансування реалізації його завдань щорічно передбачається місцевим бюджетом. Сама собою стратегія є одним з інструментів залучення ресурсів для розвитку, оскільки наявність такого плану зазвичай є однією з основних умов надання громаді відповідних ґрантів, позик. Голова громади не рідше, ніж один раз на рік, звітує про хід та перспективи реалізації стратегічного плану перед громадою. Робоча група в тому чи іншому складі зберігається і здійснює моніторинг реалізації стратегічного плану загалом та його окремих завдань (проєктів) зокрема. Вона може ініціювати виключення з плану завдань, котрі з якихось причин втратили свою актуальність, або вносити раді пропозиції про доповнення Стратегії новими завданнями з реалізації визначеного громадою бачення, якщо в цьому виникає необхідність.
Процес стратегічного планування відбувається у режимі максимальної відкритості, а його зміст та результати стають доступними широкій громадськості. Стратегію спрямовано на зміну підходів до розуміння сталого розвитку як процесу стратегічного партнерства влади, громади та бізнесу, що ставитиме за мету своєї діяльності потреби конкретного жителя, сприятиме зростанню продуктивності місцевої економіки шляхом стимулювання інвестицій у нові та існуючі підприємства, створюватиме максимально необхідну кількість робочих місць за рахунок реалізації переваг власної конкурентоспроможності на місцевому, регіональному, національному та глобальному ринках.
С К Л А Д
робочої групи з розробки Стратегії розвитку
Волоківської сільської територіальної громади до 2027 р.
- Секретар Волоківської сільської ради
Захарчук Дмитро Іванович – голова комісії
- Староста Валякузьминського
старостинського округу
Тодосан Сергій Михайлович – заступник голови комісії
- Адміністратор ЦНАП
Головач Крістіан-Георгій Дмитрович – секретар комісії
Персональний склад групи:
- Онофрейчук М.Г. – заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради
- Беженар Г.І. – виконуючий обов’язки головного бухгалтера Волоківської сільради;
- Пентелейчук Д. Т. – начальник відділу правового забезпечення, управління персоналом та соціального захисту населення Волоківської сільської ради;
- Олентерюк А.Г. – начальник фінансового відділу;
- Бакрев М.Г. – начальник відділу ЦНАП Волоківської сільської ради;
- Остафійчук І.В. – адміністратор ЦНАП;
- Гуралюк М.М. – директор ОЗО «Волоківський ліцей»;
- Антохов А.В. – директор КНП «Волоківська сільська АЗПСМ»;
- Семенюк І.Т. – директор БНТД с. Волока;
- Загарчук Е.Г. – відповідальна особа за освіту Волоківської сільської ради;
- Апетрічес В.С. – депутат Волоківської сільської ради ( за згодою);
- Вербовьска А.В. – депутат Волоківської сільської ради ( за згодою);
- Зінкевич Д.В. – депутат Волоківської сільської ради ( за згодою);
- Зінкевич Д.В. – голова постійної комісії з питань прав людини, законності, з депутатської діяльності, етики та регламенту Волоківської сільської ради;
- Попович А.Л. – голова постійної комісії постійна комісія з питань фінансів, бюджету, планування соціально-економічного розвитку, інвестицій та міжнародного співробітництва;
- Гуз А.І. – голова постійної комісії постійна комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, історичного середовища та благоустрою, комунальної власності, житлово-комунального господарства, енергозбереження та транспорту;
- Попович П.І. - підприємець представник громади;
- Головач Л.М. - підприємець представник громади;
- Глопіна В.І. - підприємець представник громади;
- Горда І.Г. - підприємець представник громади.
КОРОТКА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВОЛОКІВСЬКУ ГРОМАДУ
Волоківська ТГ утворена в рамках адміністративно-територіальної реформи 2015 року. До складу громади ввійшли Валя-Кузьминська та Волоківська сільські ради Глибоцького району, які 11 серпня 2015 року ухвалили рішення про добровільне об'єднання громад. А 14 серпня 2015 року Чернівецької обласної ради прийнято рішення № 121-33/15 «Про утворення Волоківської сільської об'єднаної територіальної громади Глибоцького району Чернівецької області та призначення перших місцевих виборів». Територія громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Чернівецького району Чернівецької області.
Код КАТОТТГ - UA73060110000070017.
Основні цифри та факти для інвестора
Волоківська сільська територіальна громада розташована поблизу міста обласного значення Чернівці на берегах річок Дерелуй, Грушовець та Невільниця.
Перші вибори: 25 жовтня 2015 року;
Кількість рад, що об'єдналися – 2;
Центр громади – село Волока;
Площа територіальної громади вмежах населеного пункту – 56,0 км 2;
Кількість старостинських округів – 3;
Загальна чисельність населення громади – 7106 осіб.
село Волока – 3 180 осіб;
село Грушівка – 1 035 осіб;
село Валя Кузьмин – 2 108 осіб;
село Круп’янське – 783 осіб.
Відстань: до обласного центру м. Чернівці – 12 км, до районного центру м. Чернівці– 12 км. Найближча залізнична станція знаходиться в м. Чернівці.
Карта Волоківської територіальної громади
На Буковині, поблизу Чернівців, на річці Дерелуй знаходиться мальовниче село Волока. Коли предки волочан були змушені переселитися з Коcмина, де вони жили здавна, в те місце де зараз розташоване село, місце на той час ще не мало назви. Це була земля, де ще не проживали люди, в основному покрита лісом, лугами, галявинами або різними кущами. Деякі пагорби і долини в цьому місці носили різні назви, кілька з них збереглися і по сьогоднішній день: Лісна, Бородач, Поєнь, Похорчук, Буда, Березва та інші.
Навкруги Волока межує із селами: Валя Кузьмин Коровія, Молодія, Великий Кучурів, Червона Діброва. Ці сусіди звикли здавна називати жителів Волоки "волочанами". Інші називали Волоку - "Волоска земля" тобто країна (земля) волохів, як писав великий літописець Мирон Костін в книзі "З молдавського роду". І слов'яни зі сходу називали дако-романів волохами. В слов’янській історіографії, територія населена румунами зазначена під назвою «Волохія». Так само, Дмитро Кантемир, відомий літописець і правитель Молдавії, зазначає в своїй «Хроніці», що румун називали волохами.
Таким чином, Волока або Волоха на думку сусідів означало місце або місцевість з волохами, тобто село де живуть волохи.
Перед тим як наші предки осіли на місце, де сьогодні розташоване село, воно було порожнім, без назви. І саме з того часу, як село було заселене, сусіди дали назву Волока. Таким чином, сусіди охрестили волочан, з точки зору їх імен і назви села. Ця назва зберігається з того часу «Волока» - село заселене румунами, або румунське місце, тому що волохи були дако-римського походження. Волочани були молдаванами з верхньої частини Молдавії. На той час, Молдова мала свій престол в Сучаві.
Думка про те, що назва села могла б бути пов'язаною зі словом волох, рибальські снасті, не має підстав, знаючи, що село не було заселене рибалками, оскільки там не було води, де можна б було рибалити, і люди не мали такої професії, як основної для існування.
Через село на півночі тече невелика річка, із заходу на схід яка називається Олічка. Так її називають всі люди, це б означало за аналогією з назвою місцевості Волокуца, бо Волоку ще називали Олока, а людей – олоками. Так, через Олоку текла Олічка.
Як бачимо, Волоха була перетворена у Волоку, змінивши букву х з к завдяки тому факту, що Буковина була зайнята австрійцями в 1775 році, увесь цей час, майже півтора століття, село мало печатку Woloka, яку ставили в багатьох важливих актах. Як тільки оселилася в нас румунська адміністрація, назва села була написана вже через початкову букву «V» та «c» - Волока (Voloca), за румунською орфографією.
Волока – в 1774 році згадується, як одне із сіл, яке належало до монастиря Путна. У зв’язку з тим, що жителям Волоки було далеко їздити до Путни, щоб відвозити свою частку зібраного урожаю, між ними і монахами Путни був встановлений договір: волочани платили свій внесок грішми. Це дозволяло їм бути вільними. У часи приєднання Буковини до Австрії багато жителів села належали до монастиря Путна. Спираючись на архівні дані, село Волока почало своє існування з 1574 року, в якому нараховувалось 53 домівки, та в яких мешкало 49 сімей.
Місцевість села горбиста. Кожен із горбів має свою назву: Лісна, Шкінка, Калічанка, Городіще, Похоря, Комора, Круча, Буда, Кліпина, Крівєц, Май, Березва, Дьялу Полонікулуй, Бородач, Козмін, Холма, Моачера, Татінілор, Шпакіу. У Волоці завжди було розвинуте сільське господарство і тваринництво.
Вперше про Волоку можна знайти в оповіданні Ігумена монастиря Путна Йосафа, який стверджує, що у 1488 році, одночасно з селом Коровія, на території села Великий Кучурів, виникло село Волока. З інших джерел про виникнення села можно прочитати у документі, виданому воєводою Петром Шкіопулом 30 березня 1575 року. У ньому визначено межі села Кучур: "... хай бере початок з боку Сторожинця на поляні Кріва через середину поляни і звідти до городища.... і на Тростянець... на річку Кам'яна і звідти до озера Бухуш.... і звідти вниз до річки і нижньої дороги біля Михальчі і звідти вниз до Козміна.... до річки за Волокою... і до річки за пасікою і звідти знову до річки Дереглуй".
Достовірний той факт, що людські поселення на території Волоки були значно раніше. Так, на одному із сільських пагорбів, котрий називається нині Городище, 1817 року було проведено розкопки. Археологи знайшли тут 8 срібних коштовностей VІІ століття. Зараз вони у Віденському музеї.
с. ВАЛЯ КУЗЬМИНА
Перші письмові згадки про село Козьмин /Козминул/ відносяться до 15 століття феодальній грамоті, написаній старослов’янською мовою в Сучаві, говориться: «що молдавський господар /князь/ Штефан передає «на веки» монастирю Путна /Південна Буковина/ село на имя Козминул в Черновской волости». В грамотах від 1490 і 1575 рр. Воно іменується Козмин. На даний момент ці грамоти зберігаються в монастирі Путна на румунській території. Австрійський історик Вікенхаузер доказує, що назва села Козмин походить від землевласника або адміністратора. Цей землевласник отримав від молдавського воєводи ці землі, як дар за героїзм у битві з турками. 26 жовтня 1497 року у лісі біля села відбулась битва, у якій зійшлися польські та молдавські війська. Передісторія битви така: Польський король Ян І Ольбрехт мав намір посадити на молдавський престол свого брата Сигізмунда: Молдова розглядалася як зручний плацдарм для майбутніх воєн з Османською імперією. Польська армія нараховувала близько 60 тисяч чоловік. З них від 5 до 10 тисяч були шляхтичі Речі Посполитої і Великого князівства Литовського. Спочатку все ніби йшло добре: війська Яна Ольбрехта взяли в облогу фортецю в Сучаві, яку захищав Штефан чел Маре. Облога тривала чотири місяці, але не принесла результатів. В таборі поляків почалися хвороби. Коли військо Яна Ольбрехта пішло через гори в напрямку своїх домівок, Штефан чел Маре зі своїми людьми (близько 22 тисяч вояків) напав на них біля лісу Козьмина. 5000 тисяч гарно озброєних шляхтичів зразу потрапило в пастку. Їхні лати і коні були гарними помічниками на полі битви, але не в лісі. За переказами молдовани, не маючи зброї, почали вирубувати дерева у лісі, скидаючи їх на супротивників. Існує версія, що саме на території села Валя Кузьмина поховано 2000 поляків у братській могилі за християнським звичаєм. Ті з поляків і литвинів, хто вижив, втекли за Прут, у напрямку Львова. Інші ж або полягли, або потрапили в полон. Пізніше поле битви Штефан наказав розчистити і засадити дібровою. На даний момент з посаджених поляками дубів залишився лише один, який зараз носить ім’я господаря Молдови Штефана. Австрійський історик стверджує, що перші жителі почали заселяти село приблизно через 100 років після того, як тут відбулися бої Штефана чел Маре у 1597 р. Перші жителі поселилися в Кодрий Кузьминулуй. Пізніше село розрослося в тому місці, де впадає річка Невільниця у Дерелуй. Рештки поселення першої письмової згадки виявлені в північній частині сучасного села – на обох річки Дерелуй і вздовж лівого берега річки Невільниця. Розкопано багато залишків дерев’яних жител 15 століття. Вони свідчать, що на той час село було досить великим і складалося з центра (урочище Селище) та кількох кутів. У східній частині Козьмина знайдено залізоплавильні печі. Земельні ж володіння охоплювали угіддя сучасних сіл Молодії та Чагра. В історичній версії Фішера говориться про те, що між селами Коровія та Чагор знаходилося село Селище (це була одна із перших історичних назв села), яке знищене було в одному із боїв між турками та молдавським воєводою Штефаніца Воде. Після того бою декілька сімей переселилися на пагорби річки Дерелуй. Таким чином життя продовжувалось. Утворилося село Плаюл Козьмин (це друга назва села). До 1930 року Валя Козьмин і Плаюл Козьминулуй входили в одну комуну. Вони розділилися по кордону пагорбів, які розділяють ці два села. Плаюл Козминулуй тепер називається село Молодія. В 1782 році підтверджується австрійською комісією, що село Козьмин належить монастирю Путна. Ігумен цього монастиря підтверджує, що на території села Козьминул знаходяться села Чеахор та Молодія. Всі три села складали одне село. З 1785 року територія села Валя Кузьмин переходить із особистої власності монастиря Путна в особистість австрійської держави. За проведеними археологічними дослідженнями Козьмин проіснував до другої половини 17 століття. На той час Молдавське князівство, до якого входила й Північна Буковина, охопила економічна криза, викликана гнітом турецьких поневолювачів. Через голод та епідемію холери й чуми в кінці 17-го на початку 18 століття багато буковинських сіл припинило своє існування. Відродження багатьох зниклих сіл припадає на 2 половину 18–го століття. Щоб освоїти пустинні землі, австрійська влада заохочувала переселенців з інших країн.
На території зниклого Козьмина в кінці 18-го на початку 19 століття з’явилися два села : Францталь (з німецького – долина Франца) – німецька колонія на місці нинішньої бази відпочинку та Козьмин. В 50-их роках 20 століття Францталь і Козьмин злилися в одне село під назвою Валя Кузьмина.
с. ГРУШІВКА
Райський куточок Буковини - село Грушівка, розташоване на територій Волоківської територіальної громади. Тут живуть працьовиті та дбайливі ґазди і ґаздині. Основне ремесло, це пошиття весільних нарядів, які відомі по всьому Євразійському просторі.
Село Грушівка походить від назви маленької річки Грушовець, яку можна знайти на картах Буковини з часів Австро-Угорської імперії. Це село не можна уявити без Волоки, сусідньої територіальної Громади, звідки і почалося заселення цієї території.
Старі люди кажуть, що колись мешканці Волоки мали городи на території сьогоднішнього села Грушівка. Так як роботи було багато, а вертатися додому було далеко, то люди почали будувати на своїх землях маленькі бордеї (напівземлянки) і брати з собою худобу. Згодом, почали будувати хати і жити на цих землях постійно. Так, поряд з Волокою з'явився ще один населений пункт. У народі казали, що йдуть до полів (румунською - la cîmp), а потім вертаються у село (румунською - în sat). Такі назви села та поля лишилися до цих пір. Грушівку ще називають ”Valea perilor”, що в перекладі з румунської мови означає “Грушова долина”.Таким чином, назви "Cîmp, Valea perilor" та Грушівка закріпилися за цією місцевістю, а Грушівка стала офіційною назвою села.
Особливо Грушівка пишається місцевим хором громади - "Codrii Cosminului" (народний аматорський хор), створений у 1996 року, одночасно із початком будівництва нової Православної церкви Святих Апостолів Петра і Павла. Керівником колективу від самого початку свого існування став Садовей Г.М., який керує колективом і дотепер.
с. КРУП’ЯНСЬКЕ
Найдавніша письмова згадка зафіксована в грамоті воєводи Штефана Великого від 12 серпня 1461 року як Урвиколеса. Документом було підтверджено право Гусіна, княжого присяжного засідателя
і руського (українського) парохіального священика в місті Сучаві, та його дружини Марушки, дочки Йона Мунтяну, на володіння селами Молниця, Строїнці та Урвиколеса. У 1503 році боярин Сіма подарував села Урвиколеса та Строїнці Путнянському монастиреві. У 1520 р. було підтверджене право монастиря на цю власність.
Назва «Урвиколеса» має українсько-слов’янське походження і відображала складні природні умови східної частини Козминського лісу, де часто рвалися (ламалися) колеса возів, що викликало справедливі нарікання візників.
У середині XVI століття село Урвиколеса згадуються під назвою Новоселиця, тобто «нове селище» Зміна найменування була пов’язана, наймовірніше, зі знищенням села під час воєнних лихоліть і його дещо пізнішим відновленням.
У 1664 році Путнянський монастир виставив село Новоселицю на продаж у зв’язку з браком грошей на оплату державного податку з овець (гостини). Новими власниками стали Стратулат Брага (Браха) та його дружина Аніца. У підтверджувальній князівській грамоті від 9 березня 1664 року зазначено, що село Новоселиця раніше називалося Урвиколеса. У документі вказано, що Новоселиця межувала з селами Строїнці (Буда, тепер – Велика Буда і Мала Буда), Годинешти (Годинівка) і Луковиця.
У період входження краю до складу королівської Румунії село мало назву Пасат, а з утвердженням радянської влади в 1946 році було перейменоване на Круп’янське. Як зазначається в указі президії Верховної Ради УРСР від 7.9.1946 року, з метою збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад і населених пунктів Чернівецької області «село Пасат іменувати село Круп'янське і Пасатську сільську раду — Круп'янська».
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
Природно-географічні та кліматичні умови
Громада розташована у Передкарпатті, з середніми висотами 300–400 м. над рівнем моря. Клімат помірно континентальний, м’який, вологий. Середня температура січня – мінус 4,9°С, липня – плюс 17,5°С. Період з температурою понад плюс 10°С становить 165 днів. Опадів близько 650–750 мм на рік, максимальна кількість – у червні-липні. Сніговий покрив нестійкий. Волоківська ТГ лежить у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні.
Адміністративним центром Волоківської територіальної громади є село Волока.
Це старовинне село почало своє існування з 1574 року, в якому нараховувалось 53 домівки, та в яких мешкало 49 сімей.
У 1774 році згадується, як одне із сіл, яке належало до монастиря Путна. У зв’язку з тим, що жителям Волоки було далеко їздити до Путни, щоб відвозити свою частку зібраного урожаю, між ними і монахами Путни був встановлений договір: волочани платили свій внесок грішми. Це дозволяло їм бути вільними. У часи приєднання Буковини до Австрії багато жителів села належали до монастиря Путна.
Волоку жартома називають «весільним салоном розміром ціле село». Про цей населений пункт недалеко від Чернівців знають в Італії і Франції, навіть в Арабських Еміратах, бо місцеві майстрині шиють весільні сукні не гірше за іменитих модельєрів. Про те, що весільний бізнес є досить прибутковим, свідчать ошатні оселі та дорогі автомобілі місцевих жителів.
Інформація про наявні земельні ресурси в межах населеного пункту
Структура земель Волоківської територіальної громади
№ |
Категорія земель |
Площа земель, га |
|
Землі сільськогосподарського призначення |
1710,26 |
|
Землі житлової і громадської забудови, в тому числі |
420,29 |
2.1 |
Землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та інші призначення |
37,37 |
2.2 |
Землі рекреаційного призначення |
14,78 |
|
Землі лісового призначення |
103,95 |
|
Землі водного фонду |
30,73 |
|
Інші землі |
599,76 |
Освіта, охорона здоров’я, культура і дозвілля
На території Волоківської територіальної громади функціонують:
-
- 3 дошкільні навчальні заклади, де виховуються 120 дітей;
- 4 загальноосвітні навчальні заклади, де навчаються 657 дітей;
- 2 заклади охорони здоров’я, в яких працює 4 лікарі та 8 працівників середнього медичного персоналу;
- 3 бібліотеки, де працюють 3 особи;
- 1 етнографічно-археологічний музей ;
- 3 футбольні стадіони;
- 3 стадіони із штучним покриттям;
- 3 ресторани;
- 3 кафе;
- 1 ПАБ;
- 3 будинки культури, де працюють 7 осіб.
Трудові ресурси
На території Волоківської територіальної громади проживає 7106 осіб.
Сфера зайнятості населення
7 6 |
110 |
210 |
Тваринницька сфера
Лісова сфера
Торгівельно-обслуговуюча сфера
Виробнича сфера |
Транспортна інфраструктура
Волоківська територіальна громада має вигідне географічне положення. Громада межує з обласним центром м. Чернівці. Зовнішній та внутрішній транспортні зв’язки громади здійснюються залізничним (залізничні станції с. Валя Кузьмина та с. Волока) протяжність колії складає 5 км. та автомобільним транспортом.
Усі населені пункти забезпечені під’їзними шляхами з твердим покриттям. Територією громади проходить дорога державного значення М-19, протяжність дороги через територіальну громаду складає майже 8,1 км.
Перевезення пасажирів на території громади здійснюють приватні перевізники. Автобусним сполученням із адміністративним центром охоплено 100% населених пунктів громади.
Відстань до аеропорту складає 18 км.
Відстань до центральної залізничної станції 25 км.
На території Волоківської об’єднаної громади здійснюють діяльність та сплачують податки 9 юридичних осіб та 37 фізичних осіб-підприємців.
У громаді функціонують підприємства, основними галузями яких є: торгівля нафтопродуктами, виробництво мінеральних вод, розведення свійської птиці.
Основні підприємства на території Волокіської ТГ
Підприємство, організація, установа |
|
Вид діяльності (основний) |
Державне підприємство «Чернівецьке лісове господарство» |
|
Надання послуг у господарстві допоміжних лісовому |
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП Ойл» |
|
Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами |
Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Смарт Пауер» |
|
Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами |
Філія Приватного акціонерного товариства птахофабрика» |
|
Розведення свійської птиці
|
Колективне підприємство «Валя Кузьмінське» |
|
Виробництво безалкогольних напоїв; розлитих у пляшки |
Бюджет громади
Доходи бюджету (2021-2023 роки)
Бюджет громади на 2024 рік складає 55351,2 тис. грн.
Власні надходження – 22191,9 тис. грн.;
Міжбюджетні трансфери – 32216,3 тис. грн.
Структура доходів та видатків
Доходи:
ПДФО – 8911,1;
Акцизний податок – 9586,2;
Плата за нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 2515,8;
Земельний податок – 1130,0 тис. грн.;
Єдиний податок – 4604,2.
Видатки:
Оплата праці – 37119,8;
Енергоносії – 3114,4;
Придбання послуг – 3120,1.
Досягнення громади
Волока – осередок особливої культури та декоративно-прикладного мистецтва. Тут здавна зародилося особливе та незвичайне мистецтво – вишивання національних костюмів, яке яскраво висвітлює весь колорит рідного села і робить його особливим, різнобарвним.
Воно згодом перетворилося на основну спеціалізацію громади – виготовлення
весільних суконь та весільної атрибутики. Волоку називають «весільним раєм». Однак до Волоки варто приїхати не лише, аби придбати весільну сукню чи позаздрити на статки місцевих мешканців, – громада має чарівну природу та давню й багату історію. Потужним є Будинок народної творчості та дозвілля с. Волока, в якому працюють народно-аматорський оркестр народних інструментів «Трандафір», народно-аматорський ансамбль танцю «Мерцішор», народно- аматорський хор «Кодрій Козмінулуй», церковний хор «Корул господарілор», духовий оркестр, фольклорний колектив «Бужорій Волочій», дитячий оркестр народних інструментів «Мугурел», вокально-інструментальний ансамбль, танцювальний хореографічний юнацький гурток «Волочанка», театр мініатюр, гурток художнього читання, у клубі с. Валя Кузьмина працюють гуртки художньої самодіяльності: ансамбль «Кузьминяночка», тріо «Вір» та дитячий ансамбль «Веселка».
В останні роки на території Волоківської громади було реалізовано проєкти:
- Добудова приміщень на 2 групи дитячого навчального закладу «Весел-
ка» в с. Валя Кузьмина;
- Будівництво дитячого садочку у с. Грушівка;
- Будівництво етнографічного музею;
- Будівництво футбольного майданчика із штучним покриттям на території
с. Круп’янське;
- Будівництво мостів та мостових переходів через річки «Бородач»,
«Калістрень» та «Грушовець» у селах Волока та Грушівка;
- Модернізація котелень комунальних закладів.
Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів |
Здорова і справедлива громада |
|
|
Стала економіка |
Практика належного управління |
|
|
Залучення широкого кола громадян до творення стратегічного плану розвитку Волоківської ТГ дозволяє ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування є обов’язкова участь у ньому всіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.
SWOT-аналіз
Сильні сторони |
Слабкі сторони |
|
|
Можливості |
Загрози |
|
|
SWOT-аналіз дає змогу виявити ті сильні і слабкі сторони, які потребують найбільшої уваги і зусиль з боку громади. В умовах децентралізації кожна громада має знайти і активно просувати свої унікальні можливості, так звані «Точки розвитку». Вигідне географічне положення та значний транзитний потенціал визначають розвиток Волоківської територіальної громади, як транзитнологістичний хаб.
Стратегічне бачення – це спільне, погоджене на основі консенсусу, уявлення жителів про те, якою громада має виглядати в майбутньому.
Визначення Бачення є ключовою і відправною точкою, воно спирається на основні характеристики та стратегічні напрями і стає головною ідеєю всього стратегічного планування.
Волоківська громада – заможна громада працьовитих людей, місце розвитку культури та бізнесу, весільний кластер України – це територія щасливих та успішних людей, з розвиненою соціальною інфраструктурою, безпечна, з чистим довкіллям. Громада з креативним підходом до управління, відкрита для інвесторів, де хочеш, щоб зростали та навчались твої діти, де приємно жити після виходу на пенсію, кожен працюючий відчуває перспективу розвитку.
Ключові принципи реалізації стратегії
Стратегічна ціль 1
Економічний добробут громади
Оперативна ціль 1.1. Інвестиційно та туристично приваблива громада |
Завдання
|
Оперативна ціль 1.2. Прозорий та успішний бізнес на конкурентних засадах |
Завдання 1.2.1. Створення майданчика Влада-Бізнес- Громада для представлення інвестиційно привабливих об'єктів громади, на яких пропонується публічно-приватне партнерство або інший механізм співпраці, з прозорими правилами для Бізнесу, щоквартальним звітуванням влади, громадським контролем. |
Оперативна ціль 1.3. Зайнятість населення |
Завдання
|
Стратегічна ціль 2 Розвинена інфраструктура на засадах сталого розвитку
|
|
Стратегічна ціль 3 Якісна дошкільна та загальна середня освіта в громаді |
|
|
Оперативна ціль 3.1. Адаптована мережа дошкільних та шкільних навчальних закладів з сучасними умовами, що забезпечують якісну освіту |
Завдання
|
|
Оперативна ціль 3.2. Покращення якості освіти |
Завдання
|
|
Стратегічна ціль 4 Фізичний та психологічний добробут мешканців громади
|
||
Оперативна ціль 4.1. Адаптована мережа медичних закладів, що спроможна надати кваліфіковану медичну допомогу
|
Завдання
|
|
Оперативна ціль 4.2. Доступні адміністративні послуги |
Завдання 4.2.1. Організація роботи віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП, підготовка фахівців. 4.2.2. Створення інформаційного інтернет-порталу для інформування громадськості про роботу органів місцевого самоврядування. 4.2.3. Розширення переліку послуг ЦНАП.
|
|
Оперативна ціль 4.3. Спортивна та освічена громада |
Завдання
|
|
Стратегічна ціль 5 Соціальне зближення в громаді |
|
Оперативна ціль 5.1. Об'єднана, соціальна зближена громада |
Завдання:
|
Оперативна ціль 5.2. Збереження традиційної культури
|
Завдання:
|
Оперативна ціль 5.3. Рівноправність, відкритість та відповідальність |
Завдання:
Відкриття притулку для бездомних тварин або ж заключити договір з уже діючим закладом для утримання тварин. |
|
ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ
СТАРТЕГІЧНА ЦІЛЬ№1
Економічний добробут громади
Обґрунтування: економічний добробут громади неможливий без розвитку місцевої економіки, тому громада має використати всі місцеві конкурентні переваги.
Мета: за допомогою інтелектуальних, людських, інституційних, інфраструктурних, енергетичних, фізичних та природних ресурсів побудувати в громаді власну прозору, зростаючу і «самоокупну» економічну систему, яка не тільки залучить інвестиції, підтримає розвиток існуючого місцевого бізнесу, створить нові робочі місця, а й наповнить місцевий бюджет.
Оперативна ціль 1.1. Інвестиційно та туристично приваблива громада
Реалізація проєктів дозволить громаді стати привабливим майданчиком для залучення стратегічних інвесторів, розвитку високопродуктивних ресурсів, що забезпечить зростання конкурентоспроможності території, забезпечить її розвиток та ефективне використання людського капіталу. Бенефіціари (вигодонабувачі): інвестори, підприємці, малий та середній бізнес, фермери.
Заходи/проєкти:
- Аудит ресурсів громади (комунальні заклади, землі, інвестиційно- привабливі об'єкти).
- Підготовка фахівців, які будуть готувати проєкти на конкурсні програми (з числа працівників ОМС і активу громади).
- Розробка інвестиційного паспорта громади
- Створення логістичного транспортно-розподільчого центру (багатофункціонального термінального комплексу).
- Створення каталогу туристичних ресурсів громади.
- Реалізація інвестиційних проєктів.
Оперативна ціль 1.2. Прозорий та успішний бізнес на конкурентних засадах
Надання суб'єктам підприємницької діяльності на прозорих конкурсних засадах під об'єкти комерційного призначення земельних ділянок, комунальних об'єктів або потенційних туристичних об'єктів – це найбільш ефективний спосіб наповнення місцевого бюджету. Застосування механізму публічно-приватного партнерства в управлінні територіями не тільки сприятиме залученню ресурсів, а й вирішить частину соціально-економічних та екологічних проблем, забезпечить економічний добробут громади та туристичну привабливість. Відновленню довіри до влади сприятиме громадський контроль за умови дотримання всіма сторонами (Влада-Бізнес-Громада) принципів партнерства і рівноправності, відкритості та відповідальності, раціональності й збалансованості, узгодженості інтересів та запобігання корупції, компетентності, політичної незалежності. Створення центру інформаційної підтримки підприємців.
Бенефіціари (вигодонабувачі): інвестори, підприємці, малий та середній бізнес, фермери.
Заходи/проєкти:
- Створення майданчика Влада-Бізнес-Громада для представлення інвестиційно привабливих об'єктів громади. Прикладами таких ділянок є: ділянка №1 Магазин загальною площею 0.3 га у с. Валя Кузьмина по вул. Головній; земельна ділянка у с. Круп’янське 5 га. Щодо цих ділянок пропонується публічно-приватне партнерство або інший механізм співпраці, з прозорими правилами для Бізнесу, щоквартальним звітуванням Влади, Громадським контролем.
- Створення індустріального парку.
Оперативна ціль 1.3. Зайнятість населення
Працевлаштування населення сільської місцевості на підприємствах, що використовують землі сільгосппризначення, надасть змогу забезпечити ефективне виробництво, задовольнить потреби працівників-мешканців громади, наповнить місцевий бюджет і відродить соціальну сферу села. Бенефіціари (вигодонабувачі): інвестори, підприємці, малий та середній бізнес, фермери, молодь, безробітні, соціально незахищені верстви населення, особи з інвалідністю, пенсіонери, працівники підприємств.
Заходи/проєкти:
- Надання суб'єктам підприємницької діяльності дозволів на реконструкцію приміщень для використання під бізнес (у разі необхідності) із працевлаштуванням місцевих мешканців.
- Створення кооперативів в селі та допомога вже існуючим кооперативам – допомога в підготовці статуту, установчого договору, реєстраційних документів, підготовка бізнес-плану, допомога в підготовці документів для залучення грантів чи отримання кредитів. (молочна галузь, садівництво, ягідництво, бджолярство, виробництво печива і т.д.). Створення на базі комунальних підприємств асфальтного заводу, автобусного парку, підприємства з вирощування квітів та зелених декоративних насаджень (таке виробництво є безбар’єрним та підходить для працевлаштування людей з особливими потребами та людей з інвалідністю).
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 2
Розвинена інфраструктура на засадах сталого розвитку
Обґрунтування: комплексний благоустрій території громади, розвиток інфраструктури у сфері дорожнього та мостового господарства, якісні комунальні послуги, спрямовані на задоволення базових потреб громади і забезпечення нормальних умов проживання відповідно до стандартів.
Мета: покращити умови проживання та соціально-побутові умови всіх мешканців громади, полегшити самообслуговування людей похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями, підвищити безпеку руху водіїв, пішоходів, велосипедистів та пасажирів.
Оперативна ціль 2.1. Доступна питна вода
Проблема нестачі та низької якості питної води пов'язана з виснаженням запасів прісних підземних вод, а також техногенним впливом на якість води в існуючих джерелах. Розв'язання проблеми забезпечення якісною питною водою всіх населених пунктів громади полягає в реконструкції та будівництві групових і локальних об'єктів водопостачання, очищенні та знезараженні громадських криниць (санація).
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади.
Заходи/проєкти:
- Розробка документації та підтримка проєктів по встановленню централізованої системи водопостачання, водовідведення, будівництво: водогонів, насосних станцій, напірних колекторів.
- Очищення та знезараження громадських криниць (санація).
Оперативна ціль 2.2. Розширений спектр комунальних послуг
Реалізація проєктів, а саме розробка і затвердження схеми санітарної очистки населених пунктів громади відповідно до правил благоустрою, організація робіт зі збирання та вивезення твердих та рідких побутових відходів, налагодження системи роздільного збору побутових відходів та системи поводження з рідкими відходами (асенізація), не тільки мінімізує потрапляння небезпечних речовин у ґрунтові води, покращить стан водойм, а й скоротить кількість осіб, які страждають від нестачі води, збереже здоров'я людей.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади.
Заходи/проєкти:
- Розробка і затвердження схеми санітарної очистки населених пунктів громади, у тому числі з організації робіт зі збирання та вивезення твердих та рідких побутових відходів.
- Налагодження системи поводження з побутовими відходами, інформаційно-просвітницька кампанія з роздільного збору побутових відходів. Будівництво сміттєспалювального заводу.
- Налагодження системи поводження з рідкими відходами (асенізація).
- Облаштування громадських вбиралень.
- Придбання сучасної комунальної техніки для обслуговування всіх населених пунктів громади.
Оперативна ціль 2.3. Якісна дорожня інфраструктура та доступні транспортні послуги
Реалізація проєктів гарантуватиме безпеку всім учасникам дорожнього руху, створить для мешканців громади зручні умови проживання, праці і відпочинку, розвине велоінфраструктуру громади. Співпраця з перевізниками, спроможними забезпечити належний технічний стан, чистоту та комфорт транспортних засобів, культуру водіння, покращить якість наданих послуг.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади.
Заходи/проєкти:
- Поточний та капітальний ремонт дорожнього покриття, мостових переходів, зупинок, освітлення, тротуарів із врахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями, облаштування велодоріжок.
- Встановлення вуличних урн, сміттєвих баків, лавок, ліхтарів, облаштування місць для сортування сміття.
- Забезпечення транспортної доступності для населення всієї громади, систематичні та якісні послуги з перевезення, з відкриттям соціальних маршрутів (пільгові категорії населення, учні, пенсіонери, люди з інвалідністю) та соціального таксі.
- Облаштування «старт-зупинок» з інтерактивними мапами, підзарядками для пристроїв, камерами спостереження тощо.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 3
Якісна дошкільна та загальна середня освіта в громаді
Обґрунтування: кожна дитина повинна мати доступ до якісної освіти, спрямованої на розвиток соціального досвіду, особистісних якостей, оволодіння компетенціями, що потрібні в сучасному світі.
Мета: створити всі необхідні умови для забезпечення якісної дошкільної та загальної середньої освіти, що сприятиме всебічному розвитку, вихованню, навчанню, виявленню талантів, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готової до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї країни, довкілля.
Оперативна ціль 3.1. Адаптована мережа дошкільних та шкільних навчальних закладів з сучасними умовами, що забезпечують якісну освіту
Поставлена мета – забезпечення рівноправної та якісної початкової та середньої освіти, що дозволяє домогтися хороших результатів навчання. Реалізація проєктів створить освітній простір доступним, безбар'єрним, надасть змогу дітям з обмеженими можливостями навчатися у звичайних класах і отримувати таку ж освіту, як і решта дітей, реалізовувати різні освітні програми, з урахуванням особливостей навчальних закладів та базових освітніх програм, напрямів позашкільної діяльності, а також інших потреб учасників освітнього процесу. Навчальні заклади мають враховувати інтереси всіх дітей, їхні особливі потреби та гарантувати безпечне, ефективне середовище навчання.
Бенефіціари (вигодонабувачі): діти (у тому числі з обмеженими можливостями), молодь, сім'ї.
Заходи/проєкти:
- Капітальний ремонт, реконструкція, термомодернізація приміщень дошкільних та шкільних навчальних закладів із врахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями.
- Оснащення дошкільних та шкільних навчальних закладів необхідним для навчального процесу сучасним обладнанням та відкриття садочків в тих селах, де вони відсутні.
- Придбання шкільних автобусів для організації якісного підвезення учнів та педагогічних працівників до навчальних закладів.
Оперативна ціль 3.2. Покращення якості освіти
Поставлена мета – система забезпечення та підвищення якості освіти в школах повинна будуватися на свідомому, спільному створенні культури якості освіти всіх представників освітньої спільноти. Досягнення високої якості освіти нерозривно пов'язане з автономією, традиціями та матеріально технічним забезпеченням навчальних закладів.
Бенефіціари (вигодонабувачі): діти (у тому числі з обмеженими можливостями), молодь, сім'ї.
- Створення опорних закладів освіти.
- Створення базових навчальних закладів.
- Запровадження стипендій 50-м найкращим учням за результатами підсумків навчання та 50-м найкращим спортсменам за результатами досягнень.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 4
Фізичний та психологічний добробут громади
Обґрунтування: кожен мешканець громади повинен мати доступ до медичних та адміністративних послуг, можливість культурного, духовного та фізичного розвитку. Їх доступність та якість – основні показники цивілізованості країни. Адже задоволення потреб і досягнення цілей громади фактично означає її функціонування та розвиток.
Мета: створити всі необхідні умови для забезпечення користування своїми особистими правами як людини та громадянина в отриманні медичних та адміністративних послуг, підтримати системну освіту або самоосвіту, комп’ютерну грамотність, підсилити соціальні зв'язки із суспільством, міжособистісне спілкування, дозвілля, відродження та збереження народної культури.
Мережа закладів охорони здоров’я потребує приведення її у відповідність до реальних потреб населення у медичних послугах. Створення ефективної моделі організації системи охорони здоров'я в громаді, а саме: сучасне обладнання та сучасні підходи до лікування, організація праці, оптимальне робоче навантаження дасть змогу покращити якість та підвищити ефективність медичних послуг шляхом оптимального взаємного розподілу функцій, збільшити загальний об’єм медичних послуг, знизити витрати з розрахунку на одну надану медичну послугу, що сприятиме економії коштів громади.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади.
Заходи/проєкти:
- Капітальний ремонт і реконструкція приміщень фельдшерських пунктів, амбулаторій, відкриття нових відділень та їх оснащення з врахуванням потреб людей (стоматологічних кабінетів та УЗД), відкриття соціальних аптек.
- Придбання автомобілів швидкої медичної допомоги для транспортування пацієнтів.
- Придбання автомобілів для транспортування осіб з інвалідністю.
Оперативна ціль 4.2. Доступні адміністративні послуги
Віддаленість населених пунктів від центру громади с. Волока та кількість мешканців, які в них проживають, є вагомими факторами для утворення віддалених робочих місць для надання адміністративних послуг. Реалізація проєктів полягає в організації віддалених робочих місць, із застосовуванням ротації адміністраторів і режиму неповного робочого тижня (прийому в певні визначені дні та години) та інформування про роботу органів місцевого самоврядування.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади, працівники підприємств, інвестори, підприємці, малий та середній бізнес, фермери, громадські організації.
Заходи/проєкти:
- Організація роботи віддалених робочих місць адміністраторів ЦНАП, підготовка фахівців.
- Створення інформаційного інтернет-порталу для інформування громадськості про роботу органів місцевого самоврядування. Створення медіа-центру.
Оперативна ціль 4.3. Спортивна та освічена громада
Зменшення тривалості життя громадян, загострення криміногенної ситуації, особливо у молодіжному середовищі, є наслідком несформованості сталих культурних традицій та мотивацій щодо ведення здорового способу життя. Культура і спорт – це той майданчик, що об’єднує людей, надає можливості для дозвілля, розваг, навчання й обміну досвідом з іншими.
Досягненню мети сприятиме створення умов для поліпшення здоров’я населення громади шляхом залучення широких верств населення до систематичних занять фізичною культурою та масовим спортом, популяризації здорового способу життя, максимальної реалізації здібностей обдарованої молоді, у тому числі й молоді з обмеженими фізичними можливостями, за місцем проживання та в місцях масового відпочинку населення, а також додасть цінності іншим сферам, таким як туризм і бізнес. Реалізація проєктів полягає в об’єднанні громади культурними та спортивними заходами, такими як фестивалі чи змагання, створюючи соціальну солідарність і згуртованість, сприяючи соціальній інтеграції, розширюючи можливості громади.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади, туристи,
спортсмени, громадські організації.
Заходи/проєкти:
- Облаштування стадіонів та спортивних майданчиків (усі двори багатоповерхівок) у всіх населених пунктах громади. Побудувати спортивно- оздоровчий лазне-басейний комплекс.
- Розширення мережі спортивних закладів, дитячо-юнацьких клубів, відкрити спортивні кімнати в сільських БК та спортзалах. Побудувати сучасний спортивний комплекс у с. Волока для всіх категорій населення. Відкрити скейт-парк, роледром, велотраси, скеледром (також буде працювати як адаптивне скелелазіння для людей з особливими потребами).
- Ремонт і реконструкція приміщень музичної школи, сільських клубів, бібліотек; їх трансформація у сучасні осередки культурного дозвілля та просвіти (багатофункціональні «хаби» в тому числі бібліотечного хабу) із врахуванням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями. Створення клубів за інтересами.
- Започаткування та промоція регулярних культурних і спортивних заходів в громаді.
СТРАТЕГІЧНА ЦІЛЬ 5
Соціальне зближення в громаді
Обґрунтування: соціальне зближення стимулюватиме зв'язки в громаді та дозволить мешканцям спільно шукати шляхи вирішення існуючих проблем, розбудовувати довіру, взаємну повагу, партнерські відносини; посилити спроможність громади вирішувати проблеми, що пов'язані з безпекою, розвивати правове та безпечне середовище на основі діалогу різних зацікавлених сторін, з урахуванням потреб населення у т. ч. із вразливих категорій; забезпечення екологічної безпеки дасть кожному жителю громади доступ до чистого та безпечного довкілля, що напряму знайде відображення в поліпшенні здоров’я, психологічного стану та вирішить гострі соціальні проблеми.
Мета: створити всі необхідні умови для підтримки місцевих активностей, громадських організацій, культурно-мистецьких ініціатив; створити безпечне середовище комфортне для проживання та ведення бізнесу, покращити екологічну ситуацію на території громади, сформувати відповідальну спільноту, підсилити захищеність для всіх мешканців громади; відновити та поліпшити стан навколишнього середовища в громаді, забезпечити його належне утримання.
Оперативна ціль 5.1. Об'єднана, соціальна зближена громада
Відсутність спільних інтересів, заходів у громаді знижує її соціальну активність. Наслідком такого явища є відтік населення (особливо молоді) із сільської місцевості у великі міста. Реалізація проєктів на таких засадах як рівність у праві використання, безпека, чистота, комфорт та естетичність створить спільні громадські простори для різних вікових груп населення, осередки громадської активності і зблизить громаду.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади.
Заходи/проєкти:
- Будівництво/ремонт дитячих майданчиків.
- Облаштування пляжів, зон відпочинку у всіх населених пунктах громади.
- Будівництво будинків сімейного типу.
- Покращення стану мобільного зв’язку та проведення мережі «Інтернет» у всіх населених пунктах громади.
- Створення «соціального кафе» (можливе на базі духовних закладів) для допомоги малозабезпеченим верствам населення.
Оперативна ціль 5.2. Збереженя традиційної культури
Культурна спадщина — чинник самоідентифікації громади. Реалізація проєктів збереже історико-архітектурне середовище громади, а просвітницькі заходи і промоція, залучення мешканців до відновлення спадщини та впорядкування громадських просторів сприятиме збереженню і зміцненню зв'язків у громаді, організації змістовного дозвілля.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади, туристи. Заходи/проєкти:
- Відбудова/реставрація пам'яток культурної спадщини в населених пунктах з облаштуванням громадських просторів.
- Створення центру мистецтва на базі Будинку культури та дозвілля с. Волока.
Оперативна ціль 5.3. Рівноправність, відкритість та відповідальність
Створення та започаткування роботи безоплатного сервісу правової допомоги не тільки забезпечить доступ до неї особам, які потребують такої допомоги (особливо серед вразливих верств населення), а також підвищить загальний рівень правової культури, покращить правову освіту населення, надасть мешканцям громади необхідний рівень правових знань, сформує у них повагу до права.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади, соціально незахищені верстви населення, безробітні, особи з інвалідністю, громадські організації.
Заходи/проєкти:
- Створення та започаткування роботи сервісу з надання правової допомоги жителям громади щодо відстоювання і захисту їхніх прав як громадян (юридична консультація).
- Створення та підтримка ради підприємців та молодіжної ради.
- Створення кризових центрів для осіб, які опинилися в скрутних життєвих обставинах.
- Створення муніципальної варти та встановлення систем відеонагляду в громаді.
- Відкриття притулку для бездомних тварин або ж заключити договір з уже діючим закладом для утримання тварин.
Оперативна ціль 5.4. Відсутність екологічних правопорушень
Прозоре прийняття рішень, реалізація яких впливає на стан довкілля, формування у населення екологічного світогляду, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства — є основними принципами охорони навколишнього природного середовища. Реалізація проєктів сприятиме діалогу між владою, бізнесом і громадою, розумінню відповідальності кожною стороною, формуванню нової моделі громадянського суспільства, здатного активізуватися навколо вирішення проблем. Забезпечення населення і галузей економіки водою залежить від екологічного стану річок і водойм. Найбільш ефективним заходом зменшення впливу стоків на водні об’єкти є їх очищення на очисних спорудах. Реалізація проєктів дозволить не тільки зменшити забруднення водойм та ґрунтів побутовими відходами та токсичними речовинами, а й ліквідувати/знизити антропогенне навантаження на довкілля.
Бенефіціари (вигодонабувачі): усі мешканці громади, інвестори, підприємці, малий та середній бізнес, фермери, громадські організації.
- Очищення водойм.
- Розчищення русел річок та їх берегоукріплення.
- Озеленення населеного пункта.
- Сортування твердих побутових відходів.
- Прибирання та вивезення відходів.
- Запровадження мобільного додатку для повідомлень про факти екологічного забруднення населенням та підприємствами.
- Енергозбереження.
5.4.8. Створення майданчику Влада-Бізнес-Громада для вирішення проблеми з місцевими підприємствами-забруднювачами зі зниження екологічного навантаження на навколишнє середовище для поліпшення екологічної ситуації на підприємствах та заводах.
ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
В основу Плану реалізації стратегії лягли проєктні ідеї, відібрані під час засідання та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Волоківської громади.
Часові рамки і засоби реалізації
План реалізації стратегії складається з двох Стратегічних програм у відповідності зі стратегічними цілями Стратегії, які реалізуються через відповідно технічні завдання на проєкти місцевого розвитку. Впровадження проєктів двох програм можливе через:
- внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо, галузевих регіональних програм;
- фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури ТГ;
- залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проєкти міжмуніципальної співпраці;
- залучення фінансування від проєктів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;
- залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проєкту).
Перелік технічних завдань стратегічного плану розвитку
- Розвиток традиційних ремесел та промислів у Волоківській ТГ.
- Профорієнтація учнів шкіл громади під спеціалізацію ТГ.
- Вертикальна та горизонтальна інтеграція виробництва весільної продукції у громаді.
- Просування весільної продукції громади в Україні та за кордоном.
- Популяризація підприємницької діяльності у с. Валя Кузьміна.
- Розробка каталогу інвестиційних пропозицій.
- Паспортизація природних ресурсів та виробництв у громаді.
- Створення індустріального парку у громаді.
- Створення логістичного центру у громаді.
- Розробка генпланів/плану просторового розвитку.
- Розробка бренду громади.
- Створення та проведення циклу навчальних семінарів для індивідуальних с/г виробників, інформаційно-просвітницька підтримка сільгоспкооперації у громаді.
- Закупівля обладнання для с/г кооперативів, створення переробних потужностей с/г продукції у громаді.
- Паспортизація туристичних об’єктів Волоківської ТГ.
- Впорядкування туристичних об’єктів.
- Забезпечення під’їздів та інклюзивної доступності туристичних об’єктів громади.
- Розвиток фестивального руху у Волоківськійзвиток етнографічного та релігійного туризму в громаді.
- Розробка туристичних маршрутів у Волоківській громаді.
- Будівництво велосипедних маршрутів у громаді, розвиток велоспорту.
- Розвиток музейної мережі у Волоківській громаді.
- Розбудова мережі закладів довготривалого проживання туристів.
- Створення парковки для кемперів.
- Розвиток зеленого туризму у Волоківській територіальній громаді.
- Створення та просування бренду Волоківської громади.
- Облаштування у громаді місць для проведення масових заходів.
- Розвиток мережі громадського харчування у громаді.
- Капітальний ремонт доріг у громаді.
- Розвиток тротуарної мережі у громаді.
- Розвиток мережі вуличного освітлення у громаді.
- Вдосконалення системи роздільного збирання твердих побутових відходів у Волоківській громаді.
- Ліквідація стихійних сміттєзвалищ.
- Будівництво басейну та тенісних кортів на стадіоні с. Волока.
- Реконструкція стадіону у с. Валя Кузьміна.
- Розвиток кінного спорту.
- Розвиток зон відпочинку/громадського простору у населених пунктах .
- Будівництво системи каналізування у громаді .
- Будівництво підвідного газопроводу до с. Волока, Грушівка, Валя Кузьмина, Круп'янське.
- Створення центру безпеки у Волоківській ТГ та встановлення системи оповіщення на випадок надзвичайних ситуацій у населених пунктах громади.
- Боротьба з ерозією та зсувами.
- Капітальний ремонт ЗО Волоківської ТГ.
- Капітальний ремонт ЗДО у населених пунктах громади.
- Обладнання кабінетів шкіл громади спеціалізованим інвентарем.
- Вдосконалення мережі Будинків культури та бібліотек у громаді, відкриття школи мистецтв.
- Покращення якості надання медичних послуг у громаді.
- Відкриття терцентру у Волоківській ТГ.
- Покращення умов праці співробітників Волоківської сільської ради.
- Розвиток комунального господарства Волоківської сільської ради.
- Створення реєстрів комунального майна, нерухомого майна, платників податків.
- Проведення заходів з енергоефективності.
- Посилення громадської активності в громаді, подолання закритості.
- Організація дозвілля молоді та розвиток позашкільного начання.
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ
ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ
Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.
Система управління стратегією має два рівні: політичний та технічний.
Політичний рівень забезпечує особисто сільський голова, виконком та сільська рада. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Комітету з управління впровадженням Стратегії, пропозиції щодо внесення змін (оновлення) стратегії. Рада громади приймає рішення щодо внесення змін до Стратегії на підставі пропозицій сільського голови.
Технічний рівень управління і моніторингу виконує Комітет з управління впровадженням стратегії, який:
- забезпечує виконання завдань стратегії згідно затвердженого плану;
- здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками;
- аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо);
- вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні і т.д. тенденції, визначає їх впливи на громаду;
- формує пропозиції стратегічних сценаріїв у нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища;
- аналізує соціально-економічні тенденції найближчих конкурентів у порівнянні з показниками громади, аналізує загрози, які надходять від конкурентів;
- формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до Стратегії як відповідь на виявлені нові загрози і можливості.
Управління процесом реалізації Стратегії
Управління процесом реалізації Стратегії розвитку Волоківської громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчим комітетом та відповідними структурними підрозділами сільської ради.
З метою координації дій розпорядженням сільського голови створюється постійно діючий Комітет з управління впровадженням стратегічного плану (далі – КУВ). До складу КУВ входять відповідальні за виконання завдань стратегічного плану. Очолює КУВ сільський голова. Повний склад КУВ та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням сільського голови. КУВ збирається не рідше одного разу на квартал та виконує наступні функції:
- організовує взаємодію підрозділів виконавчих органів сілської ради, органів державної влади, підприємств та установ громади в процесі реалізації стратегічного плану, загальносільських програм та проєктів.
- здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану, надає їх сільському голові та презентує звіти на останньому в році черговому пленарному засіданні сільської ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню в мережі « Інтернет».
- здійснює підготовку квартальних звітів про стан реалізації стратегічного плану, надає їх сільському голові та презентує на засіданні виконкому сільради.
Пропозиції щодо зміни основного тексту стратегічного плану формуються фінансово-економічним відділом, обговорюються на чергових та позачергових нарадах КУВ і виносяться на розгляд сесії Волоківської сільської ради один раз на рік ( за необхідності, двічі на рік).
Процедура моніторингу Стратегії
Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій–спостереження (відстеження) та попередження. Відстеження проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.
Моніторинг стратегічного плану розвитку Волоківської громади включає три рівні:
1) Моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Чернівецькій області, які є стратегічно важливими для територіальної громади. Підсумки підводяться один раз на рік та доводяться як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.
2) Моніторинг процесу реалізації Стратегії відповідно до наступних показників:
- Обсяги фактичних доходів місцевого бюджету на душу населення.
- Обсяги фактичних видатків місцевого бюджету на душу населення.
- Середня місячна заробітна плата.
- Обсяг інвестицій в основний капітал.
- Загальний обсяг експорту.
- Обсяг прямих іноземних інвестицій в громаду.
- Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економіки.
- Кількість зареєстрованих безробітних.
- Частка довжини автошляхів з пошкодженим покриттям до загальної довжини автошляхів.
- Середній бал за результатами ЗНО/НМТ в школах громади.
- Кількість захворювань на хвороби системи кровообігу на 1000 населення.
Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.
3) Моніторинг виконання проєктів місцевого розвитку, що складають План реалізації Стратегії. Оцінюється стан виконання кожного проєкту та ступінь досягнення результатів, передбачених технічним завданням на проєкт.
Щоквартально (10 березня, 10 червня, 10 вересня і 10 грудня) відділ економічного розвитку та інвестицій направляє відповідальним за моніторинг виконання стратегічного плану нагадування про необхідність надати квартальний моніторинговий звіт. До 15 числа наступних за зазначеними місяцями спеціалісти відділу економіки повинні одержати моніторингові звіти.
На підставі результатів моніторингу один раз на рік фінансово-економічний відділ виносить на чергове засідання Комітету з управління впровадженням Стратегії проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях. Затверджений Комітетом з управління впровадженням Стратегії аналіз фінансових потреб подається до депутатських комісій для врахування під час розробки проєкту бюджету на наступний рік.
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ.
ВІДПОВІДНІСТЬ СТРАТЕГІЇ
ІНШИМ СТРАТЕГІЧНИМ ДОКУМЕНТАМ
Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій - спостереження (відслідковування) та попередження. Відслідковування проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження - з метою попередження небажаних наслідків.
Як документ, Стратегія розвитку Волоківської сільської територіальної громади до 2027 року, визначає конкурентні переваги, унікальні особливості та напрямки зростання цієї конкретної території. Крім того, Стратегія 2027 має вирішальне значення для майбутнього громади, оскільки дає поштовх громаді до подальшого розвитку.
Стратегія розвитку Волоківської сільської територіальної громади на період до 2027 року повністю відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним та оперативним цілям та завданням Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки та стратегічним документам, що регламентують просторовий та регіональний розвиток Чернівецької області, зокрема Стратегії розвитку Чернівецької області на період до 2027 року.
Заступник сільського голови
з питань діяльності
виконавчих органів ради Микола ОНОФРЕЙЧУК
Додаток 1
до Стратегії розвитку Волоківської сільської
територіальної громади до 2027 р.
ОЦІНКА МОЖЛИВОГО ВПЛИВУ СТРАТЕГІЇ НА ДОВКІЛЛЯ
Оцінка ймовірних наслідків для довкілля від реалізації Стратегії
відповідно до контрольного переліку
Чи може реалізація Стратегії спричинити: |
Негативний вплив |
Пом’якшення існуючої ситуації |
||
Так |
Імовір- но |
Ні |
||
Повітря |
|
|||
1. Збільшення викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел? |
|
|
+ |
|
2. Збільшення викидів забруднюючих речовин від пересувних джерел? |
|
|
+ |
|
3. Погіршення якості атмосферного повітря? |
|
|
+ |
|
4. Появу джерел неприємних запахів? |
|
|
+ |
|
5. Зміни повітряних потоків, вологості, температури або ж будь-які локальні чи регіональні зміни клімату? |
|
|
+ |
|
Водні ресурси |
|
|||
6. Збільшення обсягів скидів у поверхневі води? |
|
|
|
+ |
7. Будь-які зміни якості поверхневих вод (зокрема таких показників, як температура, розчинений кисень, прозорість, але не обмежуючись ними)? |
|
|
|
+ |
8. Збільшення скидання шахтних і кар’єрних вод у водні об’єкти? |
|
|
+ |
|
9. Значне зменшення кількості вод, що використовуються для водопостачання населенню? |
|
|
+ |
|
10. Збільшення навантаження на каналізаційні системи та погіршення якості очистки стічних вод? |
|
|
+ |
|
11. Появу загроз для людей і матеріальних об’єктів, пов’язаних з водою (зокрема таких, як паводки або підтоплення)? |
|
|
+ |
|
12. Зміни напрямів і швидкості течії поверхневих вод або зміни обсягів води будь-якого поверхневого водного об’єкта? |
|
|
+ |
|
13. Порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму малих річок регіону? |
|
|
+ |
|
14. Зміни напряму або швидкості потоків підземних вод? |
|
|
+ |
|
15. Зміни обсягів підземних вод (шляхом відбору чи скидів або ж шляхом порушення водоносних горизонтів)? |
|
|
+ |
|
16. Забруднення підземних водоносних горизонтів? |
|
|
+ |
|
Відходи |
|
|||
17. Збільшення кількості утворюваних твердих побутових відходів? |
|
|
|
+ |
18. Збільшення кількості утворюваних чи накопичених промислових відходів IV класу небезпеки? |
|
|
+ |
|
19. Збільшення кількості відходів І-Ш класу небезпеки? |
|
|
+ |
|
20. Спорудження еколого-небезпечних об’єктів поводження ?????з;;;????відходами? |
|
|
|
+ |
21. Утворення або накопичення радіоактивних відходів? |
|
|
|
+ |
Земельні ресурси |
|
|||
22. Порушення, переміщення, ущільнення ґрунтового шару? |
|
|
+ |
|
23. Будь-яке посилення вітрової або водної ерозії ґрунтів? |
|
|
+ |
|
24. Зміни в топографії або в характеристиках рельєфу? |
|
|
+ |
|
25. Появу таких загроз, як землетруси, зсуви, селеві потоки, провали землі та інші подібні загрози через нестабільність літогенної основи або зміни геологічної структури? |
|
|
+ |
|
26. Суттєві зміни в структурі земельного фонду, чинній або планованій практиці використання земель? |
|
|
+ |
|
27. Виникнення конфліктів між ухваленими цілями Стратегії та цілями місцевих громад? |
|
|
+ |
|
|
Чи може реалізація Стратегії спричинити: |
Негативний вплив |
Пом’як шення існуючої ситуації |
||
Так |
Імо- вірно |
Ні |
||
Біорізноманіття та рекреаційні зони |
|
|||
28. Негативний вплив на об’єкти природно-заповідного фонду (зменшення площ, початок небезпечної діяльності у безпосередній близькості або на їх території тощо)? |
|
|
+ |
|
29. Зміни у кількості видів рослин або тварин, їхній чисельності або територіальному представництві? |
|
|
+ |
|
30. Збільшення площ зернових культур або сільськогосподарських угідь в цілому? |
|
|
+ |
|
31. Порушення або деградацію середовищ існування диких видів тварин? |
|
|
+ |
|
32. Будь-який вплив на кількість і якість наявних рекреаційних можливостей? |
|
|
+ |
|
33. Будь-який вплив на наявні об’єкти історико-культурної спадщини? |
|
|
+ |
|
34. Інші негативні впливи на естетичні показники об’єктів довкілля (перепони для публічного огляду мальовничих краєвидів, появу естетично неприйнятних місць, руйнування пам’ятників природи тощо)? |
|
|
+ |
|
Населення та інфраструктура |
|
|||
35. Зміни в локалізації, розміщенні, щільності та зростанні кількості населення будь-якої території? |
|
|
+ |
|
36. Вплив на нинішній стан забезпечення житлом або виникнення нових потреб у житлі? |
|
|
+ |
|
37. Суттєвий вплив на нинішню транспортну систему? Зміни в структурі транспортних потоків? |
|
|
+ |
|
38. Необхідність будівництва нових об’єктів для забезпечення транспортних сполучень? |
|
+ |
|
|
39. Потреби в нових або суттєвий вплив на наявні комунальні послуги? |
|
|
+ |
|
40. Появу будь-яких реальних або потенційних загроз для здоров’я людей? |
|
|
|
+ |
Екологічне управління та моніторинг |
|
|||
41. Послаблення правових і економічних механізмів контролю в галузі екологічної безпеки? |
|
|
+ |
|
42. Погіршення екологічного моніторингу? |
|
|
+ |
|
43. Усунення наявних механізмів впливу органів місцевого самоврядування на процеси техногенного навантаження? |
|
|
+ |
|
44. Стимулювання розвитку екологічно небезпечних галузей виробництва? |
|
|
+ |
|
Інше |
|
|||
45. Підвищення рівня використання будь-якого виду природних ресурсів? |
|
|
+ |
|
46. Суттєве вилучення будь-якого невідновного ресурсу? |
|
|
+ |
|
47. Збільшення споживання значних обсягів палива або енергії? |
|
|
+ |
|
48. Суттєве порушення якості природного середовища? |
|
|
+ |
|
49. Появу можливостей досягнення короткотермінових цілей, які ускладнюватимуть досягнення довготривалих цілей у майбутньому? |
|
|
+ |
|
50. Такі впливи на довкілля або здоров’я людей, які самі по собі будуть незначними, але у сукупності створять значний негативний екологічний ефект, що матиме значний негативний прямий або опосередкований вплив на добробут людей? |
|
|
+ |
|
|
Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі 1
Економічний добробут громади
|
Позитивний |
Нейтральний |
Негативний |
|
Оперативна ціль 1.1 |
|
|
|
1.1.1. Завдання |
+ |
|
|
1.1.2. Завдання |
+ |
|
|
1.1.3. Завдання |
+ |
|
|
1.1.4. Завдання |
+ |
|
|
1.1.5. Завдання |
+ |
|
|
1.1.6. Завдання |
+ |
|
|
Оперативна ціль 1.2 |
|
|
|
1.2.1. Завдання |
+ |
|
|
Оперативна ціль 1.3 |
|
|
|
1.3.1. Завдання |
+ |
|
|
1.3.2. Завдання |
+ |
|
|
1.3.3. Завдання |
+ |
|
|
|
Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі 2
Розвинена інфраструктура на засадах сталого розвитку
|
Позитивний |
Нейтральний |
Негативний |
|
Оперативна ціль 2.1 |
|
|
|
|
2.1.1. Завдання |
+ |
|
|
|
2.1.2. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 2.2 |
|
|
|
|
2.2.1. Завдання |
+ |
|
|
|
2.2.2. Завдання |
+ |
|
|
|
2.2.3. Завдання |
+ |
|
|
|
2.2.4. Завдання |
+ |
|
|
|
2.2.5. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 2.3 |
|
|
|
|
2.3.1. Завдання |
+ |
|
|
|
2.3.2. Завдання |
+ |
|
|
|
2.3.3. Завдання |
+ |
|
|
|
Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі 3
Якісна дошкільна освіта та загальна середня освіта в громаді
|
Позитивний |
Нейтральний |
Негативний |
|
Оперативна ціль 3.1 |
|
|
|
|
3.1.1. Завдання |
+ |
|
|
|
3.1.2. Завдання |
+ |
|
|
|
3.1.3. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 3.2 |
|
|
|
|
3.2.1. Завдання |
+ |
|
|
|
3.2.2. Завдання |
+ |
|
|
|
Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі 4
Фізичний та психологічний добробут громади
|
Позитивний |
Нейтральний |
Негативний |
|
Оперативна ціль 4.1 |
|
|
|
|
4.1.1. Завдання |
+ |
|
|
|
4.1.2. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 4.2 |
|
|
|
|
4.2.1. Завдання |
+ |
|
|
|
4.2.2. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 4.3 |
|
|
|
|
4.3.1. Завдання |
+ |
|
|
|
4.3.2. Завдання |
+ |
|
|
|
4.3.3. Завдання |
+ |
|
|
|
4.3.4. Завдання |
+ |
|
|
|
Прогнозований вплив на довкілля в рамках стратегічної цілі 5
Соціальне зближення в громаді
|
Позитивний |
Нейтральний |
Негативний |
|
Оперативна ціль 5.1 |
|
|
|
|
5.1.1. Завдання |
+ |
|
|
|
5.1.2. Завдання |
+ |
|
|
|
5.1.3. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 5.2 |
|
|
|
|
5.2.1. Завдання |
+ |
|
|
|
5.2.2. Завдання |
+ |
|
|
|
5.2.3. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 5.3 |
|
|
|
|
5.3.1. Завдання |
+ |
|
|
|
5.3.2. Завдання |
+ |
|
|
|
5.3.3. Завдання |
+ |
|
|
|
5.3.4. Завдання |
+ |
|
|
|
Оперативна ціль 5.4 |
|
|
|
|
5.4.1. Завдання |
+ |
|
|
|
5.4.2. Завдання |
+ |
|
|
5.4.3. Завдання |
+ |
|
|
5.4.4. Завдання |
+ |
|
|
5.4.5. Завдання |
+ |
|
|
5.4.6. Завдання |
+ |
|
|
5.4.7. Завдання |
+ |
|
|
|
ВИСНОВКИ
Стратегія розвитку Волоківської сільської громади до 2027 року базується на принципі збалансованого розвитку, оскільки стратегічними напрямками розвитку громади, визначені в Стратегії, охоплюють економічну, екологічну і соціальну складові громади.
Стратегія в цілому спрямована на зменшення техногенного впливу на довкілля. Цілі Стратегії узгоджуються з регіональними екологічними цілями, визначеними Стратегією розвитку Чернівецької області на період до 2027 року.
Основними проблемами громади є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забір води та збільшення скидів зворотних вод, збільшення утворення відходів. Ця Стратегія покликана зменшити всі ці чинники та покращити стан екології в регіоні.
Ймовірність того, що реалізація Стратегії призведе до таких можливих негативних впливів на довкілля або здоров’я людей, які будуть незначними, але у сукупності матимуть значний сумарний (кумулятивний) вплив на довкілля, є незначною.
Моніторинг екологічних індикаторів ефективності впровадження Стратегії є важливою формою контролю того, який фактичний вплив на довкілля матиме Стратегія, та необхідною передумовою сталого розвитку Волоківської громади. Необхідно передбачати регулярність збору моніторингових даних за визначеними індикаторами та їх постійний аналіз для врахування під час прийняття рішень щодо планування розвитку в майбутньому.
З огляду на вищезазначене можна стверджувати, що в цілому Стратегія розвитку Волоківської громади до 2027 року була проведена з урахуванням впливів на довкілля та з прагненням до їх мінімізації. Поєднання зусиль, спрямованих на заохочення підприємництва та покращення простору в громаді, із зусиллями, спрямованими на пом’якшення несприятливого впливу на довкілля, забезпечуватиме розвиток Волоківської громади як території з безпечним довкіллям та високими стандартами якості життя її громадян.